Історія Кам’янського/Дніпродзержинська: унікальна колекція, старовинна карта та цікаве фото

 Як багато з історії нашого міста ми вже забули, а скільки ще й не знаємо!..

Тиждень тому знавці минулого Кам’янського/Дніпродзержинська вирішили нагадати, що значки (колись у дитинстві їх багато хто полюбляв колекціонувати) також є певним джерелом для вивчення історії.

На цю думку наводить підбірка значків, присвячених Кам’янському/Дніпродзержинську, яку виставив журналіст та краєзнавець Віктор Куленко (дивіться за посиланням). «Наш Репортер» не полінився і також знайшов у своїй колекції дещо з цієї тематики: 

Проте напевне багатьох вразив саме Валерій Чесноков. Важко сказати, чи він виставив у ФБ (група ALTERKAM) особисту колекцію, чи в його розпорядженні є лише фото значків. Проте там дійсно є на що подивитися. Це і герби та символи нашого міста в різні епохи, значки, присвячені ювілейним датам різних підприємств міста (багато з них вже реорганізовані, а деяких вже і взагалі нема), а також про різні міські події. В цілому – ось посилання, дивіться самі.

Місто Кам’янське рівно 202 роки тому. Все як на долоні

Початок січня 2023 року для тих, хто цікавиться минулим нашого краю, відзначився важливою подією. Проект oldmaps.dp.ua опублікував і зробив «прив’язку» до сучасної Googl карти офіційний історичний документ: План генерального розмежування Катеринославського повіту. Нагадаємо, що з початку ХІХ століття до нього входили і наші землі (детальніше про це читайте в новій книзі історика і письменника Олександра Слоневського «Село, не тронутое культурой»).

Так от, на вказаній карті (дивіться вище) можна чітко розгледіти, що наше місто починалося з таких сіл:
-  Кам’янського (знаходилось там, де сьогодні розташовується промзона конвертерного цеху "Камет-сталі"/ДМК);
-  Романкового (найбільше на той час поселення з центром у районі теперішнього заводу продтоварів та колишнього таксопарку по вулиці Тритузній/Петровського);
-  Тритузного (сьогодні це промзона, де частково знаходяться відвали ДМК, частково – потужності колишнього Придніпровського хімзаводу). До речі, це село не має нічого спільного з існуючою сьогодні на території нашого міста залізничною станцією Тритузна;
-  Карнаухівки (не змінила свого географічного розташування).

На карті 1821 року можна побачити житлову забудову того часу, кладовища, різні географічні об’єкти, які збереглися до нашого часу. Також на цьому зображенні можна розгледіти і старовинне русло Дніпра, а також озера і острови, які згодом зникли (після будівництва ГЕС багато що змінилося).

Екскурсію в далекий 1821 рік можна здійснити прямо зараз за цим посиланням.

Проспект Свободи: як все починалося

Минулого тижня в історичній ФБ групі ДНЕПРОДЫМ * ФОТОАЛЬБОМ було опубліковано фото з такою назвою: «Вулиця Заваріхіна (проспект Леніна, Свободи). 1950-ті» (після виходу цієї статті в коментарях з'ясувалося, що перший це фото опублікував Віктор Куленко). 

Судячи з побаченого, світлина зроблена з будинку, який зараз має адресу: проспект Шевченка, №2/28. З нього відкривається краєвид на проїжджу частину та алею теперішнього проспекту Свободи на відрізку від Майдану Героїв до пам’ятника Прометею. Якщо придивитися, стане зрозумілим, як багато в ті часи було по-іншому: майже немає авто, багато дерев, навіть електроопори – і ті іншого зразка.

На завершення хотілося б нагадати дещо з хронології історії проспекту Свободи, теперішньої головної транспортної магістралі нашого міста.

Тож, у 1951–1954 роках з’являється нова головна площа тодішнього Дніпродзержинська. Вона отримала назву Транспортної (це наш теперішній Майдан Героїв). 
 
За інформацією краєзнавця Дмитра Кубанова, яку він розповів нам в одному з інтерв’ю, в першій половині 50-х проспекту як такого ще не було. Існували дві вулиці, які з протилежних боків підходили до Транспортної площі: 
- та частина майбутнього проспекту, яка вела до площі від пам’ятника «Прометей», мала назву вулиця Заваріхіна; 
- будинки, які йшли від Транспортної площі в нагорну частину міста, стали відноситися до вулиці Запорізької (за іншими джерелами – Нової Запорізької). 

Судячи з публікацій в газетах того часу (їх систематично оприлюднює краєзнавець Віктор Куленко), в період з кінця 1954 р. до початку 1955 р. вулиці Заваріхіна та Запорізька вже об’єднають однією загальною назвою – проспект Леніна. Своє ім'я він змінить у 2016 році і стане зватися проспектом Свободи.

Ігорь Кузьминський